- спотикайло
- -а, ч., розм.1) Той, хто йде нерівною ходою, спотикається.2) Те саме, що спотикач 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спотикайло — 1 іменник чоловічого або середнього роду, істота той, хто спотикається спотикайло 2 іменник чоловічого роду спотикач … Орфографічний словник української мови
горілка — (міцний алкогольний напій), гірка, зілля, зелений змій, адамові сльози, скажене молоко, ледащиця, веселуха; старка, вистоянка (витримана); сорокаградусна (міцністю 40 о); запридух (дуже міцна); оковита (високого ґатунку); сивуха (недостатньо… … Словник синонімів української мови